ВАША КОМПАНИЯ
                           
  

О КОМПАНИИ

БУХГАЛТЕРCКИЕ УСЛУГИ

АУДИТ

ПРЕЙСКУРАНТ

ПОЛЕЗНОЕ

КОНСУЛЬТАЦИИ

НОВОСТИ КОМПАНИИ

Согласно ст. 208 НКУ неплательщики НДС обязаны начислять НДС в случае получения услуги от нерезидента на таможенной территории Украины.

Согласно ст. 186.3 НКУ место поставки услуг при предоставлении имущественных прав интеллектуальной собственности является место регистрации получателя услуг.

Если вы оказывали услуги или получили услуги (контрагент - нерезидент) 9-ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) послуг" поквартально или электронкой (срок подачи до 10 числа за кварталом).

Лист ДПІ щодо експорту послуг від 25.03.2011 р. № 3274/10/31-606 


Як за правилами ПКУ обліковувати операції, пов’язані з експортом послуг.

Загальні положення 

Доходи від реалізації послуг, у тому числі і при їх експорті, відносяться до доходу від операційної діяльності. Чи можна говорити про так званий експорт послуг у всіх випадках, коли вашим покупцем буде покупець-нерезидент? На думку автора, має бути ще й факт перетину митного кордону України, тобто послуга має надаватися не на митній території України. Якщо ж послуга надається на території України, хоча і покупцю-нерезиденту, то маємо справу зі звичайним постачанням послуги, але вартість такої послуги обліковується у валюті. І все з тієї причини, що покупець не простий, а нерезидент. Тобто на дату складання акта, що свідчить про надані послуги (п. 137.1 ПКУ),  

Податок на додану вартість  

У всіх інших випадках, тобто при постачанні інших, не перелічених у пунктах 186.2 і 186.3 ПКУ, послуг, місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника. Це загальне правило визначене в п. 186.4 ПКУ.

Насамперед нагадаємо, що такого поняття, як експорт послуг, Податковий кодекс України не містить — ні при обкладенні податком на прибуток, ні при обкладенні ПДВ. Щодо ПДВ є поняття «експорт супутніх послуг» — причому супутніх експорту товару. Постачання таких супутніх експорту товару послуг оподатковується, як і сам експорт товару, за нульовою ставкою (пп. 195.1.1 ПКУ). Також постачання послуг, перелічених у пп. 195.1.3 ПКУ, оподатковується за нульовою ставкою. 


Щодо обкладення податком на прибуток, то між постачанням товарів та постачанням послуг фактично немає різниці. Правила «першої події» при обчисленні податку на прибуток, як ми вже неодноразово зазначали, немає. Для визнання доходів діє принцип  нарахування (п. 137.4 ПКУ) — у випадку постачання послуг тут йдеться про дату складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує надання послуг (п. 137.1 ПКУ). Тобто за наявності первинних документів об’єктом обкладення податком на прибутком буде прибуток, який обчислюється шляхом зменшення доходів звітного періоду на собівартість реалізованих послуг та суму інших витрат звітного періоду (пп. 134.1.1 ПКУ).
У постачальника-резидента буде визнаватися дохід і відповідно буде право на витрати із собівартості таких реалізованих послуг. Витрати у платника податку за іншими витратами настають у момент їх понесення; крім того, вони мають бути пов’язані з господарською діяльністю суб’єкта господарювання. 

Для визначення доходу від надання послуг у валюті важливу роль відіграє питання передоплати за надані послуги. Якщо від нерезидента-покупця була отримана передоплата, то при визначенні величини доходу від надання послуг враховується курс НБУ на дату отримання передоплати. Тобто датою визнання доходів буде дата підписання акта (іншого документа), що свідчить про надані послуги, але для обчислення величини доходу використовується валютний курс НБУ на дату отримання передоплати на поточний валютний рахунок. Така норма записана у пп. 153.1.1 ПКУ. Наголошуємо, слід  враховувати курс НБУ саме на дату зарахування коштів на поточний рахунок підприємства, а не на розподільчий. Все з тієї причини, що тільки поточний рахунок є рахунком підприємства.  


Розподільчий рахунок — не рахунок підприємства, а фактично допоміжний рахунок банку, через який зараховуються валютні кошти на поточний рахунок суб’єктів ЗЕД. Якщо передоплати були одержані частинами, то й дохід визначатиметься із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності одержання таких передоплат (авансів). Але пам’ятаємо, що датою визнання доходів від надання послуг буде дата підписання первинного документа (акта тощо), що свідчить про надання послуг. Отримання передоплати, у тому числі і від нерезидента, після 01.04.2011 р. для обкладення податком на прибуток ролі не відіграє (пп. 136.1.1 ПКУ). 


Якщо ж першою подією при так званому експорті послуг є підписання акта, тобто надання покупцеві послуг, які не були попередньо оплачені у попередніх звітних податкових періодах, то дохід від реалізації визначається «за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом». Тобто, як автор вже зазначав, бухгалтер відображає дохід від надання послуг датою акта про надання послуг і з урахуванням курсу НБУ на дату такого акта. Саме так операція надання послуг відображається в обох обліках. До витрат підприємство відносить собівартість реалізованих послуг датою визнання доходів від реалізації відповідно до п. 138.4 ПКУ. 


У випадку отримання сум передоплати/авансів у рахунок оплати наданих у майбутньому послуг ця стаття належатиме до немонетарних у бухгалтерському обліку. За такими статтями балансу в обох обліках курсові різниці не визначаються, тобто вони відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції (отримання передоплати). Жодних перерахунків. Зафіксували курс НБУ на дату отримання передоплати — з такими самими курсом і датою надання послуг відображається дохід в обох обліках. 


Якщо ж першою подією є саме надання послуг нерезиденту, то у нас виникає дебіторська заборгованість, яка буде отримана (сплачена) у фіксованій (або визначеній) сумі грошей. Тобто маємо справу з монетарною статтею балансу. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу. Так зазначено в п. 8 П(С)БО 21. І оскільки йдеться про операційну діяльність, то курсові різниці від перерахунку монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) відповідно на субрахунках 714 (945). 


Цікавішим є питання експорту послуг з погляду обкладення ПДВ, хоча це й не зовсім правильно, бо поняття експорту послуг немає ще з 2005 року ні в Законі про ПДВ, ні тепер у розділі V ПКУ. Якщо отримана від покупця-нерезидента передоплата, пов’язана з експортом товару, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкових зобов’язань платника податку — експортера (п. 187.11 ПКУ), то такого не скажеш при отриманні передоплати за надання послуг у випадку, коли  покупцем є нерезидент.  


Особливу роль у цьому випадку відіграє місце надання послуг, яке визначається  відповідно до пунктів 186.2 та 186.3 ПКУ. Ці специфічні послуги перелічено в згаданих пунктах.
Як видно з аналізу норм ПКУ, тільки при постачанні послуг, перелічених у
п. 186.3 ПКУ, місце постачання визначається за місцем реєстрації отримувача послуги як суб’єкта господарювання або місцем його постійного чи переважного проживання. Тобто якщо покупцем послуг, перелічених у п. 186.3 ПКУ, буде нерезидент, то місцем постачання не буде митна територія України і відповідно операція постачання не буде об’єктом обкладення ПДВ. Якщо ж така ж послуга постачається резиденту, то вона оподатковується на загальних підставах за ставкою 20%. Підсумуємо: операції постачання послуг або оподатковуються за ставкою 20%, або не є об’єктом обкладення ПДВ з тієї причини, що місцем постачання не є митна територія України. 


Приклад 2 ˛ Підприємство-імпортер завозить товар і має провести на території України експертизу цього товару для нерезидента-постачальника. Якби послуги експертизи належали до послуг консультаційного характеру відповідно до пп. «в» п. 186.3 ПКУ, то ця операція для ПДВ не була би об’єктом оподаткування з тієї причини, що місце постачання послуги визначається за місцем реєстрації отримувача послуги (в нашому випадку — нерезидент-постачальник, для якого проводиться експертиза), тобто місцем постачання послуги буде не митна територія України.  


Але віднесення послуг з експертизи до послуг консультаційного характеру — це хибна думка.  


Фактично ми маємо справу з експертизою товару, товар належить до рухомого майна, а отже, послуги з експертизи товару, надані нерезиденту, належать до послуг, перелічених у ч. «б» пп. 186.2.1 ПКУ, а саме до послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна. Тож місцем постачання цих послуг буде місце фактичного постачання послуг, тобто територія України. А це означає, що постачання цієї послуги оподатковується на загальних підставах за ставкою 20%.
Якщо ми маємо справу з оподаткуванням за ставкою 20%, то постачання послуг нерезиденту в декларації з ПДВ буде відображено разом зі звичайними операціями в Україні у колонці А рядка 1 — обсяги постачання; у колонці Б — сума податку. Така операція розшифровується в додатку Д5 у розділі І «Податкові зобов’язання»  у рядку «Інші», бо наш покупець є неплатником ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ настають за першою подією відповідно до п. 187.1 ПКУ. У такому випадку платник податку має право і на вхідний ПДВ. 


Якщо ж операція з постачання послуг нерезиденту не є об’єктом обкладення ПДВ, то в декларації з ПДВ таку операцію буде відображено у колонці А рядка 4. Заповнення рядка 4 потребує подання додатка Д6. У цьому додатку у нашому випадку буде заповнена таблиця 2.
Таблиця
Надання рекламних послуг нерезиденту з частковою передоплатою (за даними прикладу 3)
 


Половина оплати надійшла 29.07.2011 р., курс НБУ — 7.9712 грн/дол. Акт про надання послуг No125/09 підписано на всю вартість 01.09.2011 р., курс НБУ — 8,0 грн/дол. Решта  оплати надійшла 15.09.2011 р., курс НБУ —8,5 грн/дол. Проведення щодо цих операцій наведено у таблиці на с. 20.
Щоб операція, яка не є об’єктом оподаткування, потрапила до декларації з ПДВ, її попередньо слід відобразити у реєстрі ПН.  


Підтвердження цьому містить і п. 6 Порядку No1002, відповідно до якого в реєстрі ПН окремо обліковуються в тому числі і операції з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування. Нашу операцію із прикладу буде відображено у реєстрі ПН у два етапи — перший раз за правилом «першої події» у липні на гривневий еквівалент суми отриманої частини авансу, а другий раз — у вересні на суму акта за мінусом отриманого авансу, тобто на суму дебіторської заборгованості за субрахунком 362. 


До уваги береться гривневий еквівалент заборгованості. Хоча п. 8.4 Порядку No1002 зазначає, що облік операцій з постачання товарів/послуг, які не є об’єктом обкладення податком на додану вартість відповідно до вимог ст. 196 ПКУ, ведеться на підставі документів бухобліку. А в нашому випадку операція не є об’єктом оподаткування, бо немає митної території України, але при заповненні реєстру ПН слід керуватися цим самим пунктом 8.4 Порядку No1002. Запис у реєстрі ПН у вересні має виглядати так, як показано на зразку. 


У разі коли операція з постачання послуг не буде об’єктом обкладення ПДВ, то з вхідним ПДВ треба бути обережним. Адже відповідно до п. 198.4 ПКУ «якщо платник податку  придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника».

 Тобто при придбанні «ПДВ-кредитного» щодо безпосередньо наданих послуг права на податковий кредит з ПДВ не буде. Для відображення таких сум у декларації з ПДВ передбачено рядок 10.2, де заповнюється тільки колонка А (відображається сума без ПДВ). Причому ця сума підлягає подальшому розшифруванню в додатку Д5. 


Розподілений податковий кредит відображається відповідно в рядках 15.1 та 15.2 декларації з ПДВ. 
 


Якщо ж для постачання послуг, які не є об’єктом обкладення ПДВ, щось придбавається без ПДВ, то такі суми відображаються в декларації з ПДВ у колонці А рядка 11.2.

Приклад 1 ˛ Підприємство виконує роботи з будівництва офісного приміщення на території України. Замовником робіт виступає нерезидент. Загальна вартість робіт — 600000 дол. США. Оплата послуг проводиться рівними частками по 120000 дол. США. Оскільки нерухомість розміщується на території України, то ці послуги обкладаються ПДВ на загальних підставах (ч. «б» пп. 186.2.2 ПКУ). Вартість робіт включає суму ПДВ, причому зобов’язання з ПДВ виникають за першою подією. Доходи для обліку податку на прибуток визначатимуться за датою підписання акта про передання збудованої нерухомості замовнику, але з урахуванням валютних курсів на дати отримання передоплат. 

Приклад 3 ˛ Підприємство надає рекламні послуги у друкованих виданнях на митній території України. Замовником послуг виступає нерезидент — ООО «Автомотозапчасти», Росія. Сума наданих послуг — 5000 дол. США. Місцем постачання цих послуг відповідно до ч. «б» п. 186.3 ПКУ буде не митна територія України, бо споживач послуги є нерезидент, а отже, постачання рекламних послуг нерезиденту не є об’єктом обкладення ПДВ. 

Розподілу підлягають суми ПДВ, сплачені у зв’язку з придбанням товарів, робіт або послуг, що використовуються частково для експорту послуг, які не є об’єктом обкладення ПДВ, а частково — для оподатковуваних операцій.

Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:

а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);

б) рекламні послуги;

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;

ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;

д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;

е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;

є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;

ж) надання  транспортно-експедиторських послуг . 


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ У М. КИЄВІ

ЛИСТ

Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання деяких послуг

   Державна податкова адміністрація у м. Києві на виконання завдання Державної податкової адміністрації України від 17.03.2011 р. № 7466/7/16-1517-26 розглянула вашого листа від 25.02.2011 р. № 26 щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання деяких послуг і в межах своїх повноважень повідомляє.

   Відповідно до п. 185.1 ст. 185 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі — Кодекс) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

    а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

    б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

   У відповідності із п. 186.4 ст. 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

   Згідно з п. 186.3 ст. 186 Кодексу місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.

   До таких послуг належать:

    консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (пп. "в");

    надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця (пп. "г").

   Відповідно до пп. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об'єктом оподаткування операції з постачання послуг, визначених у пп. "в" п. 186.3 ст. 186 цього Кодексу.

   Згідно ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

   Відповідно до пп. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інжиніринг — надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

   Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

   Консультаційні послуги — інтелектуальна, нематеріальна діяльність, результати якої не є фізично осяжними, у тому числі аудиторські, юридичні, консалтингові послуги, послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій, послуги з навчання, підготовки спеціалістів (Закон України від 01.06.2010 р. № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель").

   З метою правильного визначення коду для послуг, які надаються вашим підприємством, платнику податку слід звернутися до районного відділу статистики за місцем своєї реєстрації.

   Таким чином, якщо платник податку надає послуги, визначені пп. "в" п. 186.3 ст. 186 Кодексу, то такі послуги не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

  Послуги з розроблення програмного забезпечення, його обслуговування, надання консультацій щодо використання комп'ютерних програм не є об'єктом оподаткування ПДВ.

   Послуги з установлення та ремонту комп'ютерів, комп'ютерних мереж, ремонту й обслуговування принтерів та іншої офісної техніки та підключення до мережі Інтернет не входять до переліку послуг, зазначеного у пп. "в" п. 186.3 ст. 186 Кодексу, такі послуги є об'єктом оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку за повною ставкою податку.

   Аналогічне роз'яснення з даного питання надано фахівцями ДПА України на сторінках журналу "Вісник податкової служби України", № 9, березень 2011 року.

   Оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг, які перелічені у пп. "а" – "б", "г" – "ж" п. 186.3 ст. 186 Кодексу, здійснюється в залежності від місця, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання, зокрема, до таких послуг належить надання персоналу, у тому числі, якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця.

   Отже, послуги з надання персоналу, який виконує певні функції, що спеціалізуються у відповідній сфері, незалежно від виду діяльності такого персоналу підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %, якщо отримувач таких послуг зареєстрований (проживає) на території України.

   Якщо послуги, які надаються платником податку, не входять до переліку послуг, визначених пунктами 186.2 та 186.3 ст. 186 Кодексу, то місцем постачання таких послуг є місце реєстрації постачальника, а тому незалежно від того, кому резидент надає такі послуги: резиденту чи нерезиденту, такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ.

 

Заступник Голови

О. В. Онищенко

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 01.02.2011 р. N 2548/7/16-1517-26

Державна податкова адміністрація України розглянула лист стосовно оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг з аутсорсінгу і повідомляє.

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 186.3 "г" статті 186 Кодексу визначено, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належить надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця.

Таким чином, послуги з надання персоналу, який виконує певні функції, що спеціалізуються у відповідній сфері, незалежно від виду діяльності такого персоналу підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %, якщо отримувач таких послуг зареєстрований (проживає) на території України.

Заступник Голови

О. Любченко


 
© 2009—2014